* * *
Что вижу я, когда хоронят человека…
О люди говорят; о разных пустяках
А пустяки ведь эти, так не лепы.
Вот батюшка предстал, с кадилом душу отпевает
И надо же у всех слеза по щёчкам пробегает.
О люди, какие маски вы носите свои?.
Боитесь вы в лицо покойнику взглянуть...
Бежите, не хотите в последний раз его руку подержать…
За спиною у вас, кресты и могилы,
И похоронный весь процесс…
А товарищ, учитель и друг,
А может брат, сестра, отец иль мать твоя
Не вернётся уже, И не скажет тебе как дела?
Не увидешь здесь их на земле ты больше никогда.
Очень тихо звучат прощальные голоса,
За оградой мелькают машины. Там жизнь у всех своя.
А сознанье страшат небеса, вдруг там нет ничего.
И пугают большие глубины.
Потому говорят в тот момент о всём, что в голову взбредёт
О семье, делах, о грибах. И о жизни весёлой.
Потому человек позволяет себе
Раствориться в случайной беседе.
Ибо мучает плотский итог — грех, и жизнь прожитая вне Бога
Красный ящик и чёрная каменистая яма.
И ложится осенний листок
На ступеньку высокого храма.
Но запомни ты мой дорогой человек.
Жизнь не кончится в эти мгновенья.
Когда видишь ты весь погребальный процесс.
Свою жизнь ты проверь, удали свой ты страх.
Ведь Христос не остался в могиле.
И для тех, кто Бога познал
Процесс этот весь – Переход.
Переход для них в другое измерение.
(Варакин С А) 13.01.2010г
--- Авторские права на произведение принадлежат газете "Для ТЕБЯ". Публикация произведения допускается только по согласованию с редакцией газеты.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Публицистика : Християнські Побутові Колискові - Воскобойников Ігор Григорович Протягом тривалого часу мене цікавили саме християнські колискові, причому, побутові, тобто ті, яких співають рідні саме у побуті біля самої колиски.
Й ось десь із місяць тому Господь дав мені самому низку колискових, частину з яких сьогодні наводжу.
З того часу я більш системно зацікавився цим питанням й, до мого здивування і навіть із прикрістю, виявив майже повну порожнечу у цьому напрямі. І це у нас, на співучій Україні!
Ще раз підкреслю, мова йде не про літературні колискові, які є у класиків, хоча й у дуже невеликій кількості, й пару яких можна зустріти навіть на нашому сайті: у Светлани Касянчик та у Зоряни Живки.
… Звернувся інтернетом до бібліотекарів системи дитячих бібліотек України й із вдячністю ознайомився із ще якоюсь дещицею колискових. Причому, із прикрістю відзначаю, що наші християнські поети й тут «пасуть задніх», віддавши повністю цей надважливий напрямок духовного виховання на перекручування лукавому.
Отже, намагаючись не скотитися до примітивізму, намагався зробити колискові різного рівня складності від максимально простих й гнучких, щоб мама, тато або інший родич міг сам творити їх та прилаштовувати до індивідуальних потреб, так би мовити, не зазираючи до писаного тексту.
Заздалегідь ДУЖЕ вдячний усім, хто випробує їх у практичних умовах і повідомить свою думку.
Ще більш вдячним буду за продовження розвитку цього напрямку і повідомлення мені про набутки як українською, так й основними романо-германськими та слов'янськими мовами.
